| Уваги до правопису окремих відмінків | |
|---|---|
| Н. | - |
| Р. | У родовому відмінку множини в іменників І відміни звичайно виступає нульове закінчення: парта — парт, хата — хат, зима — зим. Але при цьому: а) може відбуватися чергування о, е з і: підкова — підків, береза — беріз; б) іноді з’являються вставні о, е: іскра — іскор; вишня — вишень, земля — земель, сім’я [сˊімйа] — сімей; в) слово вівця має форму овець, дошка — дощок, зморшка — зморщок, гра — ігор; г) іменник стаття має форму статей (без подвоєння т). Кілька іменників цієї відміни мають закінчення –ів та -ей: суддя — суддів, ніздря — ніздрів, миша — мишей та ін. (див. винятки до таблиці); |
| Д. | У давальному й місцевому відмінках однини г, к, х, ґ перед закінченням і чергуються із з, ц, с, дз: дорога — дорозі, стежка — стежці, стріха — стрісі, мамалиґа — мамалидзі. |
| Зн. | - |
| Ор. | - |
| М. | У давальному й місцевому відмінках однини г, к, х, ґ перед закінченням і чергуються із з, ц, с, дз: дорога — на дорозі, стежка — на стежці, стріха — у стрісі. |
| Кл. | У кличному відмінку однини звичайно виступають закінчення -о (для твердої групи: мамо, сестро) і -е (для м’якої і мішаної груп: доле, теще). Але в пестливих назвах (в іменниках м’якої групи) вживаємо закінчення -у (на письмі -ю): матусю, бабуню, Галю. |
https://webpen.com.ua/pages/Morphology_and_spelling/spelling_endings_nouns_I_case.html
Немає коментарів:
Дописати коментар