психічну сферу.
Мовлення, процеси пізнавальної діяльності (увага, сприймання, різні
види пам’яті, мислення) взаємопов’язані. Розвиток одних процесів
відбувається на основі інших, які, окрім того, можуть формуватися раніше;
якість їх перебігу також залежить один від одного. Ось чому тренування у
запам’ятовуванні, до якого часто вдаються батьки з метою поліпшити
пам’ять дитини, не приносить очікуваного результату, оскільки воно
базується на механічній пам’яті, яка мало позначається на розумовому
розвитку дитини. Те, що дитина запам’ятала механічно, а не усвідомила і
осмислила, рідко їй знадобиться. Це саме стосується й уваги. Часто дитина не
може зосередитися на завданні, бо не розуміє його. Отже, для розвитку
пам’яті, уваги, потрібен розвиток мислення. Звичайно, мислення проходить
складний шлях розвитку, і його відставання на якомусь етапі може негативно
позначитися у подальшому на формуванні інших психічних процесів. Тому
дуже часто роботу з дитиною слід починати із збагачення чуттєвого пізнання
навколишнього світу, тобто набуття тих знань, уявлень, вражень, які у свій
час дитина не отримала під час безпосереднього знайомства з предметами.
•Пам’ятайте про підвищену схильність дитини втрачати увагу.
Під час занять з малюком потурбуйтеся, щоб навколо не було нічого, що
могло б відволікти увагу: зайвих речей, увімкненого телевізора чи приймача.
Водночас, той, хто займається з дитиною, і сам не повинен відволікатися
сторонніми справами; слід бути терплячим, доброзичливим, вимогливим до
дитини. Відзначайте її найменші спіхи та заохочуйте до виконання.
•Пам’ятайте про згубний вплив на головний мозок дитини
електромагнітного випромінювання, яке виникає під час роботи
комп’ютера, мобільного телефону, мікрохвильових печей тощо.
•Тривалий час дитина із затримкою психічного розвитку потребує
допомоги дорослого.
Спочатку це може бути дія, яку дорослий виконує рукою малюка, а
потім зразок, який він демонструє дитині. Дуже часто потреба у застосуванні
зразка може бути досить тривалою.
• Заняття з дитиною доцільно проводити у вигляді гри.
Треба пам’ятати, що дошкільник, особливо із затримкою психічного
розвитку, ще не в змозі цілеспрямовано навчатися, він навчається у грі. Тому
не перетворюйте заняття на урок.
•Як формувати мовлення.
Розвиток зв’язного мовлення, збагачення словника дитини із затримкою психічного розвитку безпосередньо залежить від зусиль батьків. Чим частіше вони спонукають дитину розповідати про побачене на прогулянці, в парку, на вулиці, дорогою у дитячий садок, тим швидше розвивається її зв’язне мовлення.
•Вчимося розглядати сюжетні малюнки.
Дитину із затримкою у розвитку потрібно вчити розповідати за малюнками. Для цього можна використати ілюстрації з художніх книжок, дитячих журналів. Під час розглядання малюнка дорослому слід скеровувати сприймання дитини, ставлячи запитання, наприклад такі: “Хто зображений на малюнку?” “Що роблять звірі?” “Звідки видно, що зайчик плаче?” “Як ти думаєш, лисичці шкода зайчика?” „Де знаходяться звірі?” “З чого видно, що вони у лісі?” Необхідно привертати увагу до деталей, які важко помітити, пояснювати їх значення, якщо вони малозрозумілі, активізувати висловлювання дитини. З часом, разом із дитиною можна придумувати назви до малюнків, складати розповідь про одного з персонажів.
Немає коментарів:
Дописати коментар